|
|
- 31.08 У Палаці студентів Академії пройшли традиційні загальні збори професорсько-викладацького складу закладу
Читати далі >>
- 30.08 На І курс на всі форми навчання зараховано 8825 студентів
Читати далі >>
- 25.08 Приймальна комісія оголошує наказ про зарахування на заочну форму навчання за контрактом
Читати далі >>
- 25.08 Приймальна комісія оголошує наказ про зарахування на денну форму навчання за контрактом
Читати далі >>
- 19.08 Професора, академіка НАПрН України, Героя України, радника ректора В.В.Сташиса нагороджено Почесною грамотою Харківської міської ради
Читати далі >>
|
|
|
|
Про академію
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого – самоврядний (автономний) державний вищий юридичний навчальний заклад IV рівня акредитації.
Історія Академії починається ще з XIX ст., коли 5 (17) листопада 1804 р. за наказом імператора Олександра І створено Харківський імператорський університет, до складу якого входило відділення моральних та політичних наук. У 1835 р. його офіційно перейменовано на юридичний факультет університету. У різні роки тут працювали знані фахівці правознавства такі, як професори М.М. Алексєєнко, Л.Е. Владимиров, М.А. Гредескул,
В.П. Даневський, І.І. Дитятін, Л.Н. Загурський, Д.І. Каченовський,
О.В. Куніцин, М.О. Куплеваський, О.І. Палюмбецький, А.М. Стоянов,
М.О. Таубе, І.Ф. Тимковський, М.П. Чубинський та ін.
У 1920 р. за рішенням Уряду України на базі юридичного факультету Харківського університету створено Інститут народного господарства. У своїй основі це був юридичний інститут, який готував юристів для роботи в державному й господарчому апаратах. Першими викладачами правового факультету – фундаторами інституту – стали відомі професори-правознавці: В.М. Гордон, В.М. Корецький, О.Д. Кісільов, В.Ф. Левицький,
М.О. Максимейко, М.І. Палієнко, В.І. Сливицький, В.С. Трахтеров та інші, які раніше працювали в Харківському університеті. Обіймаючи протягом багатьох років викладацькі й наукові посади, вони зробили значний внесок у становлення й розвиток правової науки й освіти та підготовку правників.
У 1930 р. Інститут народного господарства отримав назву Інститут радянського будівництва і права, що відповідало його статусу як вищого юридичного навчального закладу. У червні 1933 р. інститут перейменовано на Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права. З метою покращення підготовки кадрів-юристів його було у 1937 р. перетворено у Харківський юридичний інститут. Ректорами (директорами) інституту були П.І. Фомін, Я.О. Соколін, Л.І. Левіков, Є.О. Кустолян, К.К. Брандт, М.М. Ємінник, Ф.М. Цареградський, С.М. Канарський, В.О. Барахтян, С.Й. Вільнянський, О.А. Неботов, В.П. Маслов.; проректорами – В.М. Корецький, К.К. Брандт, В.В. Кривицький,
Є.О. Кустолян, Г.В. Содін, Г.В. Ємінник, Д.К. Пятак, М.І. Лєвіков, С.Л. Фукс, С.Й. Вільнянський, М.В. Гордон, А.Й Рогожин, І.М.І.М Даньшин.
У довоєнні роки до професорсько-викладацького складу входили видатні фахівці в галузі правознавства, досвідчені науковці й педагоги. Деякі з них прийшли з юридичної практичної роботи у Верховному Суді, прокуратурі України та з інших правозастосовчих відомств і зробили вагомий внесок у подальший розвиток інституту. Це професори: Р.М. Бабун, К.О. Берновський, М.С. Бокаріус, Г.І. Волков, С.Й. Вільнянський,
М.В. Гордон, М.М. Гродзинський, М.М. Ємінник, С.М. Канарський,
В.Л. Кобалевський, В.М. Корецький, С.Н. Ландкоф, Б.В. Попов, Н.М. Романюк, С.Є. Сабінін, А.С. Семенова, Я.О. Соколін, О.І. Строєв, С.Л. Фукс та ін.
У повоєнні й подальші роки в юридичному інституті (згодом – Академії) працювали такі знані наукові, це професори, М.І. Бажанов, О.Т. Барабаш, М.Й. Бару, С.Й. Вільнянський, Ю.О. Вовк,
М.М. Гродзинський, М.В Гордон, В.М. Горшеньов, В.В. Гречко,
В.О. Жерьобкін, С.Ю. Кац, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков,
В.В. Копєйчиков, В.М. Корецький, І.Ю. Красько, І.О. Лозо, В.П. Маслов,
Г.А. Матусовський, В.Л. Мусіяка, О.А. Неботов, Р.С. Павловський,
З.А. Підопригора, А.О. Пінаєв, П.Т. Полежай, О.А. Пушкін, А.Л. Ривлін,
А.Й. Рогожин, І.П. Сафронова, О.І. Свєчкарьов, В.І. Сливицький,
В.С. Трахтеров, С.Л. Фукс, В.О. Чефранов, В.С.Шелєстов, І.М. Шерстюк, Б.М. Юрков, О.М. Якуба, М.В Яновский та ін.
Постановою Ради Міністрів України від 20 березня 1991 р. Харківський юридичний інститут реорганізовано в Українську державну юридичну академію. Указом Президента України від 30 березня 1995 р. № 267 Академії надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, а Указом від 4 листопада 1995 р. – присвоєно ім’я Ярослава Мудрого. Указом Президента України № 457 від 21 червня 2001 р. “Питання Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого”, ураховуючи визначну роль у підготовці фахівців для органів державної влади, правоохоронних органів, різних сфер юридичної практики, виходячи з необхідності збереження і дальшого розвитку сформованих в Академії наукових шкіл, їй надано додаткові права з затвердженням Статуту Кабінетом Міністрів України.
Академія має значний науково-педагогічний потенціал. Викладання, науково-дослідницьку та виховну роботу забезпечує 31 кафедра, де працюють понад 700 викладачів. Серед них 86 докторів наук, професорів, понад 504 кандидати наук, доценти; 1 академік Національної академії наук України; 11 академіків Академії правових наук України; 17 членів-кореспондентів Академії правових наук України; 13 заслужених діячів науки і техніки; 2 заслужених діяча мистецтв України; 1 заслужений працівник вищої школи; 18 заслужених працівників народної освіти України;
8 заслужених юристів України; 1 заслужений юрист Росії; 7 заслужених професорів – старійшин Національної юридичної академії України
ім. Ярослава Мудрого; 5 заслужених працівників культури України;
11 лауреатів Державної премії; 1 лауреат Державної премії імені
Т.Г. Шевченка.
Нині в Академії навчаються близько 20 тис. студентів. Навчальними структурними підрозділами є: Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України, Інститут підготовки юридичних кадрів для СБУ, Інститут підвищення кваліфікації, 8 факультетів денної форми навчання, 2 факультети заочної форми навчання, вечірній факультет та відокремлені структурні підрозділи: Кримський юридичний інститут (м. Сімферополь), Полтавський факультет.
В Академії проводиться науково-дослідницька робота з фундаментальних та прикладних проблем правознавства, розробляються 12 цільових комплексних програм із п’яти наукових напрямків, сформувалися наукові школи, відомі в Україні та за її межами.
Академія робить значний внесок у розбудову правової держави, удосконалення законотворчого процесу і правозастосування. Науковці брали безпосередню участь у розробленні чинної Конституції України та інших нормативно-правових актів. У галузі нормотворчої діяльності триває співпраця з Верховною Радою України, Секретаріатом Президента, Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами, органами місцевого самоврядування. Учені Академії активно впливають на практику застосування законодавства. Багато з них є консультантами, членами консультативних рад Верховного Суду, Вищого Господарського суду, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Центральної виборчої комісії України тощо.
У 2007 р. Академія в Національному рейтингу вищих навчальних закладів “Топ-200 Україна” посіла п’яте місце серед вузів України, а у групі “юридичні” – перше. За рейтингом журналу “Кореспондент” з урахуванням висновків Міністерства освіти і науки України і Конфедерації роботодавців України за критеріями вступного конкурсу (популярності) і затребуваності випускників на ринку праці Академію визнано кращим правовим вищим навчальним закладом.
Академія має розширені міжнародні зв’язки. Налагоджено співпрацю й укладено договори з навчальними закладами Великої Британії, В’єтнаму, Іспанії, Німеччини, Польщі, Росії, Сполучених Штатів Америки, Узбекистану, Франції та інших країн. Вона є учасником спільних європейських проектів у рамках програми Темпус-Тасіс та багатьох інших міжнародних проектів.
18 вересня 2004 р. Академія підписала Велику хартію університетів (м. Болонья).
14 грудня 2007 р. Академія стала членом Європейської асоціації університетів.
|