Курінь – це що таке? Значення, фото
Опубликованно 30.09.2018 01:12
Курінь – це що таке? Як правило, це слово асоціюється з хатою, житлом, а ще й з козаками. І така асоціація є вірною. Однак це не всі варіанти тлумачення. Виявляється, у цього терміну існує ще кілька значень, необов'язково пов'язаних з житлом. Безліч значень
Курінь – слово, у якого є декілька варіантів тлумачення. До них відносяться наступні: Літня споруда легкого типу, сторожка (на баштані, в городі, в саду), курінь, барак. Козачий курінь – житловий будинок, як правило, рубаний, дерев'яний. Спостерігається на Дону, в козачих станицях на Україні.
Історичне – підрозділ війська Запорізькі Січі, а також в українському війську. Місце, де такий підрозділ розташований. Інші варіанти
Крім зазначених вище, у досліджуваного нами слова існують й інші тлумачення. Розглянемо їх: В застарілому значенні, курінь – це частина лісового простору, призначеного для рубки дров і випалювання з них вугілля. У поморів (субетнос карельського і російського народів на Білому морі) – маленька застаріла хата чи курная хата – така, яку топили піччю в відсутність димоходу, дим улетучивался через двері і спеціальні отвори, перебували на даху або в стіні. А ще помори так називали заметіль, ймовірно, внаслідок асоціацію з кучерявими стовпами диму. Кочове поселення у монголів, в якому знаходиться велика кількість юрт. Походження
Щоб краще засвоїти, що це – курінь, розглянемо походження досліджуваного лінгвістичного об'єкта. Як кажуть вчені-етимологи, своє походження цей термін бере з чагатайского мови.
Це середньовічний тюркський писемно-літературна мова, яка досягла свого найбільшого оформлення в XVI столітті. Там воно виглядає як kure? і позначає плем'я, загін воїнів, натовп, а також ще й пекарню. Тобто у тюрків також існувало два значення слова – і об'єднання людей, і приміщення. Деякий дослідники, наприклад, Ф. Ф. Фортунатов, зводять походження «куреня» від дієслова «палити». Інші (Макс Фасмер) категорично заперечують проти цього. Синоніми
У слова «курінь» (фото об'єктів, так званих, ви можете бачити в статті) синоніми можуть виявитися різними за значенням. Так, до них можна віднести наступні слова: хата; будинок; курінь; сторожка; хата; юрта; споруда; стан; поселення; підрозділ; стійбище; округ; заметіль; завірюха. Як він влаштований?
Козачий курінь ділиться на два виду: Перший – це тип південноросійської, тобто української хати, найбільше поширений на Кубані. Другий – це двоповерхова будівля, характерне для жителів верхів'їв Дону і Кавказу.
Розглянемо другий тип. Його називають ще полукаменным. Перший поверх у нього цегляний (раніше – саманний), другий – з дерева. Перший поверх звичайно був нежилий (господарський) і називався «низи». Головний вхід здійснювався через ганок, поднимавшееся на другий поверх, який був оточений балясами – особливої терасою.
Головна кімната називалася «показало», від вхідних дверей вона відгороджена сіньми. В червоному кутку, розташованому навпроти входу зліва, перебувала божниця, а під нею – стіл зі скатертиною. Уздовж стін стояли лавки. Тут же були – шафа для посуду, ліжко, скриня, дзеркало, піч. У центрі знаходився обідній стіл.
В залі були двері, що ведуть в спальню. Це – жіноча половина. Там стояло ліжко великого розміру, була підвішена люлька для дитини. Ще там розміщувалася прядка і скриня з речами. У залі також була двері, ведуча в чоловічу частину дому, її називали молодечою, кунацкой, гридницею. Вона була призначена для неодружених козаків і підлітків.
Незалежно від кількості кімнат кухня завжди виділялася в окреме приміщення під назвою «стряпная», «стряпка». Там відбувалося приготування їжі та її вживання. В кухню однією стороною виходила піч, розміщена також і в залі. В кухонній частині печі була чавунна плита. Ще в цьому приміщенні розташовувалися шафи з їстівними припасами і посудом. Запорізька Січ
На завершення вивчення питання про те, що це – курінь, розглянемо, що він представляв собою в Запорізькій Січі. Так в цьому місці в XVI-XVIII століттях називали – по-перше, військово-адміністративну одиницю, а, по-друге, село, що мала сто будинків. На чолі кожного такого поселення стояв курінний отаман. Всього налічувалося 38 куренів.
Кожен з надійшли в козаки входив у який-небудь курінь. У їх складі були тільки неодружені чоловіки. Одружені мали право жити тільки в паланках (укріплених містечках). У кожного куреня було своє господарство.
Коли військо висувалося в похід суходолом, то воно поділялося на полки, а не на курені. Таким чином, в полку складалося близько трьох-чотирьох куренів.
Отаман, який очолював курінь, обирався козацькою радою, званим курінний радою. У неї були широкі повноваження у військово-адміністративному плані і деякі судові компетенції. В отамана на зберіганні знаходилася скарбниця, він ніс відповідальність за постачання продовольством і паливом, вів списки козаків.
Щорічно в Січі проводилися збори Січовій раді з участю всіх запорожців з однаковими правами. Там вибиралися: кошовий отаман, писар, суддя, осавул, скарбник та інші керівники. Автор: Ольга Стрєлкова 22 Серпня, 2018
Категория: Студентам