Вибухи наднових поставили під сумнів існування "темної енергії"

МОСКВА, 15 сен – РІА Новини. Астрономи повторно проаналізували яскравість і частоту вибухів рідкісних наднових і прийшли до висновку, що їхні властивості можна пояснити, не вдаючись до концепції прискорено розширюється Всесвіту і "темної енергії", йдеться в статті, опублікованій в журналі MNRAS.

"Коли наші колеги в минулому сперечалися про існування темної енергії, вони не враховували того, що Всесвіт може розширюватися не так, як передбачають рівняння Фрідмана, говорять про те, що світобудова має розширювати свої кордони з однаковою швидкістю у всіх напрямках і в будь-який час свого існування. Ніхто не думав, що кривизна простору може бути неоднорідною та нестабільною", — заявив Девід Уїлтшир (David Wiltshire) з університету Кентербері (Нова Зеландія).

Ще в 1929 році знаменитий астроном Едвін Хаббл довів, що наш Всесвіт не стоїть на місці, а поступово розширюється, спостерігаючи за рухом далеких від нас галактик. В кінці 20 століття астрофізики виявили, спостерігаючи за надновими першого типу, що вона розширюється не з постійною швидкістю, а з прискоренням. Причиною цього, як сьогодні вважають вчені, є "темна енергія – загадкова субстанція, що діє на матерію як своєрідна "антигравітація".

У червні минулого року, нобелівський лауреат Адам Рісс (Adam Reiss) і його колеги відкрили цей феномен, вирахували точну швидкість розширення Всесвіту сьогодні, використовуючи змінні зірки-цефєїди в сусідніх галактиках, відстань до яких можна обчислити з надвисокою точністю.

Це уточнення дало вкрай несподіваний результат – виявилося, що дві галактики, розділені відстанню приблизно в 3 мільйони світлових років, розлітаються зі швидкістю близько 73 кілометрів в секунду. Подібна цифра помітно вище, ніж показують дані, отримані за допомогою орбітальних телескопів WMAP і Planck – 69 кілометрів в секунду, і її неможливо пояснити за допомогою наявних у нас уявлень про природу темної енергії і механізм народження Всесвіту.

Вілтшир і його колеги вважають, що ті дивацтва в яскравості далеких і близьких до нас наднових, які були відкриті Ріссом і його колегами, можна пояснити, не вдаючись до концепції "темної енергії".

За словами фізика, всі версії космологічних теорій, в яких вона існує, як і багато їх "конкуренти", що заперечують її наявність, побудовані на базі дуже примітивних моделей Всесвіту. У них фактично немає великих гігантських галактик і їх скупчень, що простираються на мільярди світлових років і дуже сильно спотворюють структуру тканини простору-часу своїм притяганням.

Новозеландські космологи спробували виправити цей недолік, створивши віртуальну Всесвіт, матерія в якій була розподілена вкрай неоднорідне. Ця неоднорідність, у відповідності з теорією відносності Ейнштейна, досить сильно впливала на швидкість перебігу часу і манеру руху світла в особливо щільних і "порожніх" куточках цього віртуального світу, через який світло від далеких наднових рухався у бік Землі.

Як показали ці розрахунки, подібна Всесвіт, навіть якщо в ній була відсутня темна матерія, відтворювала ту картину, яку розкрили спостереження нобелівських лауреатів на початку 1990 років. Це, як вважають вчені, говорить про те, що цієї загадкової субстанції, насправді може не існувати, і що всі натяки на її існування були породжені тим, як взаємодіють між собою світло, час і гравітація.

Перевірити це поки неможливо, так як на поточний момент немає телескопів, здатних точно виміряти відстань до тих галактик, де були зафіксовані спалахи наднових першого типу. Як сподіваються Вілтшир і його колеги, це стане можливим у 2020 році, коли в космос буде запущений європейський зонд "Евклід", головним завданням якого будуть пошуки темної енергії і темної матерії.

Категория: Аналитика