Аналіз вірша "Передбачення" Лермонтова


Опубликованно 19.02.2018 01:04

Аналіз вірша

Фігура М. Ю. Лермонтова є однією з найважливіших сторінок в історії вітчизняної літератури XIX століття. Його твори відрізняються практично невиліковним меланхолією, її пронизують страх і біль. Саме у своїй творчості Лермонтов без страху перед владою заявляв про те, що відбувається в сучасній йому Росії, а також про те, що цілком може статися.

Пророчий дар Лермонтова

«Передбачення» Лермонтова було написано на тому етапі життя поета, коли його особливо хвилювали ті питання, які пов'язані із роль поезії в житті суспільства, сенсом існування людини. Поет напише твір «Пророк», а потім і вірш «Сон», точно пророкує його загибель. Багато в чому це стало наводити дослідників творчості поета на думку про те, що він володів пророчим даром. І з цим складно не погодитися – адже ті фарби, з якими описуються події в його творах, вражають читача своєю яскравістю.

Дата написання твору – 1830 рік. Михайло Лермонтов мав напрочуд точною життєвої інтуїцією - мабуть, тому йому вдалося за багато десятиліть передбачити події майбутнього. Він умів помічати всі ті недоліки і вади, які були властиві оточували його людей. І потрібно зазначити, що вони його дуже журили. У рядках вірша, який у багатьох відношеннях стало класичним, звучать переживання поета з приводу майбутнього рідної країни.Похмуре передбачення класика

Всі події, які описуються поетом у творі «Передбачення» Лермонтова, відбулися в жовтні 1917 року. Саме тоді збулося значення слів вірша «царів корона впаде». Це грізне й похмуре твір здатне захопити читача, вразити уяву. Політична тематика вірша була навіяна повстаннями селян. Точно так само, як і Пушкіна, Лермонтова приводила в жах картина «кривавого бенкету». За складом свого характеру Михайло Юрійович був дуже доброю людиною, який любив рідний край. Він боявся і не хотів повстань, у яких люди захлинулися б у власній крові. І можливо, своїм твором він намагався не допустити тієї страшної болю, яка обрушилася на країну в XX столітті.

Сумніви в істинності «Передбачення» Лермонтова

Особливу увагу слід приділити сюжетом вірша. Незважаючи на численні суперечки про те, чи дійсно великий російський поет передбачив Жовтневе повстання, гіпотеза про пророчий характер твору отримала велике поширення.

Спочатку вважалося, що у «Прогнозі» Лермонтова немає ніякого пророцтва. Деякі з дослідників, наприклад, Іван Толстой, були переконані в тому, що за основу свого твору Лермонтов взяв події Великої Французької революції. Адже Лермонтов був дуже освіченою людиною, знайомою з подіями світової історії, і лише описав ті події, які мали місце в інших державах в минулому. Однак навіщо йому знадобилося «приміряти» ці події Росії?

Доказ передбачення поета

Якщо навіть відкласти дане питання (так як знайти відповідь на нього дуже складно і проблематично), необхідно приділити увагу деяким характерним рисам вірші та детально їх проаналізувати. По-перше, у другому рядку вірша «Передбачення» Лермонтова можна зустріти слово «царів». Поет не згадує «королів», і було б дурним вважати, що Лермонтов вибрав цей титул лише заради просодії.

Крім цього, поет пише про беззаконня. Зрозуміло, все це було властиво Франції тієї епохи, і буде властиво післяреволюційної Росії. Однак ті слова, які Лермонтов вимовляє далі, перетворюються в «залізне» доказ пророчого характеру твору. Поет пише: «І стане глад цей бідний край терзати». Ще двома рядками вище поет говорить про чуму, яка здолає країну після падіння царської влади. Необхідно уточнити, що ні в якій європейській країні після політичних змін тієї епохи не було ні серйозних епідемій, ні голодоморів. А саме ці страшні події викосили населення Росії не в меншій мірі, ніж криваві події Революції. І сталося це в першу чергу з тієї причини, що в положеннях троцькізму виявилося заявленим винищення інтелігенції як такої – в тому числі й лікарів, які могли б продумати стратегію пом'якшення тих наслідків, які принесла Громадянська війна.

Страшне бачення

Чимало літературознавців радянської епохи посилалися на те, що на листку з віршем «Передбачення» М. Лермонтова сам поет зробив приписку: «Це мрія». Однак це зовсім не означає, що слово «мрія» мало в ті часи те ж значення, що і зараз. Тоді воно вживалося в значенні «бачення», «фантазія». Іншими словами, Лермонтов відобразив у своєму вірші ті страшні картини, які хвилювали його уяву. Поет сподівався на те, що сучасники, які прочитають його твір, зможуть запобігти страшні події.

Аналіз вірша «Передбачення» Лермонтова показує, що дуже живо і яскраво поет змальовує страшні картини апокаліптичного характеру – загибель безлічі людей, беззаконня, голод і страждання. Поет описує цей хаос, немов прагнучи відокремити себе від подій, які будуть відбуватися. У першій частині твору пророкує прихід якоїсь страшної особистості, яка прийде карати, і від якої не можна дочекатися пощади.

Засоби художньої виразності

Лермонтов використовує одноманітну чоловічу риму, яка стосовно інтонації звучить жорстко і рубяще. Вірш написано пятистопным ямбом. Воно не розділене на рядки, що також підкреслюється невідворотність описуваних у ньому подій. Відчуття похмурості в тексті вірша «Передбачення» Лермонтова передається і з допомогою опису кольорів. Поет згадує два основних кольори, які будуть панувати у цю страшну епоху. Це чорний, колір зла; і червоний відтінок крові.

Атмосфера вірша ще більше нагнітається за допомогою епітетів – «смердючі» тіла, «сумні» села. Також уяву читача вражають використовувані класиком уособлення («чума почне бродити»). Аналіз "Передбачення" Лермонтова показує: наростаюче почуття страху і тривоги ще більше підкреслюється за допомогою прийому інверсії.

Чи можна було запобігти страшне майбутнє?

У сумі все це дає страшний образ мертвого майбутнього. І воно дійсно буде таким, якщо сучасники не прислухаються до голосу поета і знаменням часу і нічого не зроблять. Лермонтову була противна ідея смерті. «Безглуздий і нещадний бунт співвітчизників викликав у нього лише жах. Класик усвідомлював нежиттєздатність народу, який готовий порвати один одного на частини заради ідеалів радянської епохи. На жаль, вірш Лермонтова надто рано передбачило страшні події, так що ні сучасники, ні нащадки поета не змогли скористатися тим застереженням, які класик дав у своєму творі.


banner14

Категория: Студентам