Екологічне просвітництво населення
Опубликованно 17.05.2018 01:04
Розповсюдження системи екологічної освіти в даний час є однією з найбільш актуальних завдань для всіх цивілізованих держав. Адже її рішення являє собою найважливішу умову в усуненні проблем нестабільності природного середовища. Крім цього, екологічне виховання, освіта і просвіта населення здатне забезпечити стійкий розвиток суспільства в цілому. Глобальна проблема сучасності
В даний час у всьому світі виникла необхідність у невідкладному вирішенні екологічного питання. Багато дослідників, що працюють в різних областях науки, буквально б'ють у дзвони у намаганні донести актуальність проблеми до тих, хто володіє правом приймати рішення на державному рівні. Але, на жаль, лише невелика частина чиновників усвідомлює, наскільки небезпечно зволікання у цій сфері.
А адже будь невірно прийняте державним діячем рішення здатне призвести до незворотних наслідків, результатом яких з'явиться природний колапс. Рівень екологічної освіти
Що ми маємо на даний момент? Багатьма вченими визнається той факт, що екологічна просвіта, розглядається на рівні політичного діяча чи пересічного громадянина, все ще залишається досить низьким. При цьому людство поки ще не усвідомлює всієї трагедії, що знаходить своє вираження в стрімкому знищення природних багатств.
Тільки ті дослідники, які безпосередньо займаються даною проблемою, до кінця розуміють всю масштабність кризи, що насувається, а також його можливих наслідків. Саме тому екологічна просвіта настільки актуально на всіх рівнях соціальних верств суспільства. Трохи історії
Питання екології цікавили людей з давніх часів. Однак тільки в 20-му ст. пропаганда природоохоронних заходів придбала своє практичне значення.
Екологічне просвітництво історично пройшло кілька етапів. Перший з них взяв свій початок після закінчення Другої світової війни. Саме тоді, у 1948 р. виникла нова організація – МСОП (Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів). Однією з основних його завдань стало поширення знань про природу, відновлення і збереження її багатств, тобто екологічне просвітництво населення. У статуті МСОП з цього питання зазначено, що Союз заохочує і рекомендує будь-які міжнародні та національні заходи, які сприяють збереженню природи у всіх частинах світу і у всіх середовищах (воді, ґрунті та в лісах). При цьому МСОП ставить своєю метою поширювати новітні технічні й наукові досягнення в області охорони навколишнього середовища, а також використовувати і широко поширювати великі програми пропаганди та екологічної просвіти населення, щоб громадську думку глибоко усвідомив ідею необхідності захисту природи. Вже до 70-м рокам минулого століття подібна діяльність почала охоплювати не тільки розвинених, але і інші країни.
Другий етап в екологічній освіті та просвітництві населення почався після того, як такими організаціями, як ЮНЕП і ЮНЕСКО, була затверджена міжнародна програма, яка передбачає розвиток системи отримання знань у сфері навколишнього середовища. Сталося це в середині 1970-х.
Третій етап впровадження в маси екологічної культури і освіти бере свій початок у 80-х рр. У цей час ідея безперервного загального природоохоронного освіти все більш активно почала проникати у свідомість різних верств населення. При цьому вона стала поширюватися в країнах, де ще зовсім недавно до освіти в цій області ставилися досить скептично, вважаючи, що проблеми охорони природи існують лише в країнах з високим рівнем економіки. Стратегія екологічної освіти
Які риси характерні для отримання знань в даній області? Екологічне виховання і освіта повинні здійснюватися протягом усього людського життя. При цьому на сьогоднішній день вони є невід'ємною частиною програми загальної освіти.
Основні завдання екологічного просвітництва укладені в зосередженні населення на практичних проблемах. Крім цього, вони покликані допомогти усвідомити цінність навколишнього середовища, здійснювати сприяння колективним добробутом, приділяючи основну увагу на проблемі виживання людей.
Освіта в розглядуваній сфері не повинно бути формальним. При цьому воно повинно об'єднуватися з іншими програмами освіти. Різновиди екологічної освіти
В 70-е-80-е рр. відбулося формування структури освіти природоохоронної спрямованості. Так з'явилася формальна екологічна освіта, яке обмежувалося рамками програм навчальних закладів, і неформальне, що охоплює все суспільство в цілому.
Друга з цих двох систем передбачає поширення знань з охорони природного середовища планети, їх пропаганду і поширення поза шкіл і вузів. Основна мета неформальної освіти в екологічній сфері - охопити всі верстви суспільства для зміни ставлення населення до середовища проживання. Це дозволить підвищити відповідальність людей у їх взаємодії з природою, а також дасть кожному ті знання, які дозволять мінімізувати збиток, що наноситься людством планеті. Рівні неформальної освіти
Подібний тип освіти в сфері ставлення людей до навколишнього середовища розмежований певними етапами. Це рівні неформальної освіти, які мають між собою тісний взаємозв'язок.Так, поширення знань в екологічній сфері для дітей різного віку та виховання в них трепетного ставлення до тварин і рослин поєднується з відкриттями відповідних просвітницьких центрів, з виданням літератури природоохоронної тематики і т. д. Рівні формальної освіти
Як відбувається екологічне просвітництво у навчальних закладах? У формальній освіті виділяють 4 рівня. На першому з них здійснюється пропаганда знань, тематикою яких є відносини, що виникають між людьми і природою. Все це відбувається в межах дошкільної освіти. У зазначений період діти отримують необхідні знання у формі гри, набуваючи при цьому необхідні навички дбайливого ставлення до живого.
Другий рівень екологічної освіти розрахований на школярів. Учні отримують знання про природу на спеціальних уроках, а також при проходженні програм суміжних дисциплін. У цей період увага концентрується на практичних дослідженнях, які закріплюють вивчений матеріал.
Екологічна освіта в рамках третього рівня реалізується в середніх навчальних закладах та у вищих. В них:
- студенти відвідують особливі курси;
- створюються спеціалізовані факультети;
- посилюється екологічна тематика традиційних курсів;
- відбувається спеціалізація у сфері вивчення різних сторін проблеми, що стосується взаємин людини з його природним середовищем проживання (науково-технічна, політична, соціально-економічна і т. д.).
На третьому рівні студенти починають усвідомлювати потребу в усуненні екологічної безграмотності тих людей, які приймають рішення політичного характеру.
Четвертий рівень формальної освіти проходять всі особи, що підвищують кваліфікацію на відповідних курсах спеціальних факультетів. Основні завдання
Екологічна просвіта в цілому, незалежно від його різновиду, покликане:
- виховати таких членів суспільства, які добре розуміють взаємозв'язок природи і людини, а також усвідомлюють необхідність збереження екологічної рівноваги як на регіональному, так і на світовому рівні, і постійно сприяють цьому;
- забезпечити надходження точних даних про стан природного середовища, що дозволить суспільству прийняти найоптимальніші рішення щодо її застосування;
- сприяти поширенню навичок, умінь і знань, які потрібні людині для усунення наявних екологічних проблем, а також для їх недопущення в майбутньому;
- орієнтувати людей на те, що при прийнятті будь-якого рішення в сфері навколишнього середовища особливо важливо не забувати про необхідність рівноваги між задоволенням потреб суспільства сьогодні і можливих наслідків таких дій у майбутньому;
- дати кожному члену суспільства усвідомлення його причетності до збереження природи. Екологічна культура
Чого дозволяє домогтися усвідомлення масштабності й гостроти проблем з навколишнім середовищем, а також виявлення їх світового характеру? В сукупності з системою освіти відповідного воно створює прекрасні передумови для формування у людей екологічної культури. Вона дозволяє представити взаємини, які мають місце у людини з природою, у вигляді моральної проблеми.
Екологічна культура – це сукупність духовних і матеріальних цінностей, а також методів діяльності людей, які обумовлюють відповідність соціокультурних процесів по збереженню навколишнього середовища. Роль політичних аспектів
Утвердження екологічної структури незмінно викликає перехід від отриманих знань до усвідомлення. Воно-то і стане основним мотивуючим чинником, визначальним діяльність будь-якої людини.
Особлива роль в умовах насування екологічної кризи відводиться виконавчим структурам людського суспільства, особливо політичним інститутам. У цьому випадку вивчення в першу чергу підлягають політичні аспекти, які мають безпосередній зв'язок з глобальною динамікою природних змін. Відбувається формування особливого освіти. Воно носить назву еколого-політологічного. Основною метою такої освіти є врегулювання рішень, прийнятих органами влади, що здійснюють вплив на зростання світових проблем навколишнього середовища. Роль бібліотеки в підвищенні природоохоронних знань
На жаль, поки ще велика кількість людей не до кінця усвідомлює ті проблеми, які існують на нашій планеті стосовно до навколишнього середовища. Про це яскраво свідчать події, що відбуваються в останні роки. Серед них-вирубка лісів, забруднення повітря і т. д. Все це призвело до рішення проводити екологічне просвітництво населення у бібліотеці. Її роль у цьому випадку важко переоцінити.
Чому саме бібліотека? Та тому, що вона являє собою ціле зібрання інформаційної бази, якої немає ні в одному закладі культури. Крім цього, в бібліотеці працюють грамотні люди, які отримали вищу освіту і готові пропагувати екологічні ідеї. Всі ці компоненти в сукупності дозволяють зробити дана установа незамінним елементом системи природоохоронного просвітництва. Основні напрямки діяльності
План екологічного просвітництва в бібліотеці передбачає:
- партнерство з тими організаціями, які зацікавлені у розвитку природоохоронної освіти, вважаючи подібне напрямок престижним і дозволяє сформувати позитивний імідж компанії;
- роботу по комплексних програм та цільових проектів;
- проведення безперервного екологічного освіти з формуванням громадянської позиції при застосуванні індивідуальних та масових форм роботи;
- здійснення науково-методичної діяльності, в процесі якої вивчаються потреби населення в інформації. Проведені заходи
Незважаючи на наявні проблеми, робота бібліотек в області екологічної просвіти населення є цілеспрямованою і різноманітною. Це стає можливим завдяки програмної діяльності, в яку включаються пізнавальні екскурсії, а також інтелектуальні ігри на тему взаємин людини з природою, спеціальні заняття з даної тематики, участь в народних святкуваннях, проведення зустрічей з цікавими людьми.
Заходи з екологічного просвітництва в бібліотеках стають максимально ефективними завдяки тісній співпраці та взаємозв'язків з природоохоронними організаціями, приватними особами та підприємствами. Саме тому вся робота координується з різними фахівцями. Це і інженери-екологи та фахівці відділу культури, і співробітники організацій, що займаються природними ресурсами і охороною навколишнього середовища і т. д.
У перелік заходів по екологічній просвіті населення включаються:
- відеопрезентації;
- фотовиставки;
- пізнавальні заочні подорожі;
- екологічні акції і лекторії;
- відкриті перегляди документів і літератури, що стосуються проблем екології;
- проведення бесід і круглих столів, виставок та оглядів з питань охорони природи.
Різноманітність форм, застосовуваних для проведення заходів, дозволить населенню більш серйозно підходити до існуючих проблем у сфері екології.
Категория: Студентам